Пятница, 03.05.2024, 00:27Вітаю Вас Гість | RSS
Оновлення сайту
Головна | НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 25

» Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

СЛАВА УКРАЇНІ -- ГЕРОЯМ СЛАВА!
Випускники нашої школи захищають Батьківщину на сході України.
Кульчицький Андрій,
Цісарук Сергій,
Дуб Леонід,
Олефір Віталій,
Вишневський Василь.
Під час ротації герої відвідали рідну школу.
--Хто, як не ми?! -- дали відповідь на перше запитання "Чому пішли на фронт?".
Зустрічі з героями назавжди залишились у наших серцях.


/ Кульчицький Андрій Володимирович
Після закінчення Миколаївської ЗОШ І-ІІ ступенів у 2007 році навчався у Повчанській ЗОШ І-ІІІ ступенів та Рівненській школі міліції. Потім Андрій служив в українській армії у місті Києві, в 101 бригаді з охорони генштабу сухопутних військ України, мав демобілізуватись, проте прийняв для себе рішення – добровільно захищати рідну Україну. З 3 серпня по грудень 2014 року наш випускник, у складі зведеної роти (160 чоловік), перебував у найгарячіших точках АТО: Слов’янську та Краматорську, у Артемівську та Дебальцеве.
10 грудня Андрій зустрівся з учнівським та педагогічним колективами школи. Найяскравіші фрагменти з його розповіді:
- Найжахливіші моменти бачив при обороні Дебальцево. Найманці тіл своїх «вояк» не забирають, забирають лише голови, тіла або спалюють, або закопують.
- Постачають продуктами харчування більше волонтери, ніж держава. Усе, що збирається простими людьми, доходить до наших бійців. За це велика вдячність.
- Жили в основному в землянках. Здружилися так, що один за одного готові на все.
- Вночі легше зреагувати і заховатися від обстрілів можна, вдень – важче.
- Зброї уже більше маємо, ніж мали влітку
- Бійці уміють надавати один одному першу медичну допомогу.
- Маю нагороду за доставку 3 сеператистів у штаб.
- Не раз дивився смерті в очі. Але хто, як не я? Батьківщину, рідну землю потрібно захищати. Іншого не дано.


Цісарук Сергій Володимирович
Цісарук Сергій Володимирович народився у селі Яблунівка Млинівського району. Навчався у Миколаївській ЗОШ. По закінченню школи вступив до Демидівського ВПУ. Одразу ж, закінчивши ВПУ, призвався до Українського війська. У 2013 році демобілізувався, а вже 14 серпня 2014 року був знову призваний на службу у зв’язку з подіями на сході України. Навчання проходив на Яворівському полігоні у Львівській області. Зараз перебуває на службі у
У 72 Білоцерківській бригаді. Сергій наймолодший у бригаді, йому 21 рік. Але він справжній патріот. На даний час несе службу на одному із блокпостів біля Волновахи. Його не лякає суворість солдатських буднів, інколи, відсутність продуктів та питної води. Сергій каже, що захищає свою Батьківщину, свій народ і буде воювати до тих пір, поки Україна буде єдиною і нероздільною. А ще казав, що ніколи не здасться у полон, то ж коли лягає спати, то в руку бере гранату, а кільце одягає на палець.




Дуб Леонід Сергійович народився 21 вересня 19 в селі Миколаївка, Млинівського р-н., в сім’ї робітників. Зростав енергійним, життєрадісним хлопчиком із нестерпною цікавістю та жагою пізнання.
Свою шкільну дорогу розпочав у Миколаївській ЗОШ І- ІІ ст. Випусник
2010 року зарекомендував себе вихованим, дисциплінованим учнем, фізично загартованим юнаком.
По закінченню школи вступив до технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування та здобув професію електромеханіка торгівельного та холодильного устаткування.
2013 року молодий юнак у розквіті сил отримує повістку з військкомату на строкову службу. Почуття громадянського обов’язку та висока свідомість підштовхнули хлопця підписати контракт на військову службу, терміном три роки.
4 жовтня 2013 року, за розприділенням, Леонід потрапляє до Новоград-Волинського де несе військову службу. Але вже 1 березня 2014 року, у зв’язку з подіями Революції Гідності та масовими антиукраїнськими виступами на Сході України, оголошується тривога по всіх військових частинах України.
8 березня 30 – та механізована бригада, в якій служить Леонід, відбула на навчання до тучинського полігону, Рівненської обл.
Через деякий час частину бригади повернули назад до Новоград- Волинського, а решту, так званих боєздатних, в тому числі й Леоніда, направили до Херсонської обл. , смт. Чаплинка, основна функція полягала в прикритті головних військ. Приблизно за тиждень Леоніда перекинули у с. Ставки, під Армянськ, звідки і відбулась перша ротація.
Після ротації бригада Леоніда розміщувалась у с. Преображене, Херсонської обл.(прикривали 26 бригаду), пізніше у Запорізькій обл.,
с. Коларовка.
В серпні 2014р. (3-20 серпня) направили у Донецьку обл., с. Солнцево. Як розповідає Леонід, місцеві жителі Сходу зустрічали військових по- різному: у Донецьку з місцевими майже не спілкувались, у Херсоні навіть пригощали кавунами, а от в Запоріжжі налаштовані агресивно.
Коли перебували в Донецькій області постачання продуктів було досить погане: кухні, як такої не існувало, продукти видавали лише державні (волонтери доступу не мали), питної води не було-лише технічна.
Дошкуляли часті постріли з боку сепаратистів, особливо зранку з 6 до 8 год. З 20 серпня бригада змушена була відступати, через нестачу сил. Отаборилися у Херсонській області, Мелітопольському р-н., с.Мирне, де займалися відновленням техніки.
З 26 серпня, після чергової ротації, механізовану бригаду, в якій служить Леонід, перекинули на Миколаївський полігон «Широкий лан», а потім знову до Херсонської обл. захищати територію , аби не втратити позиції.
На сьогоднішній день Дуб Леонід носить військове звання - Старший солдат, та займає військову посаду – Старший механік – водій МТ-ЛВ «С-10».



Ткачук Сергій Васильович
Народився 23 лютого 1993 року у селі Ябдлунівка Млинівського району Рівненської області. У травні 2008 року закінчив Миколаївську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після закінчення школи вступив до Дубенського. 17 травня 2011 року Сергій був призваний до лав Української армії. Регулярну службу проходив у Рубіжному Луганської області у внутрішніх військах. Відслужив, повернувся додому. 9 лютого 2014 року був мобілізований і на даний час служить в розвідці в місті Очаків.

Шадурський Іван Володимирович.
Житель села Яблунівка Млинівського району Рівненської області. Народився Іван 6 жовтня 1988 року.
Шадурський Іван навчався у Миколаївській ЗОШ І-ІІ ступенів, яку закінчив у 2004 році. Згодом навчався У Демидівському ВПУ. 20 травня 2008 року юнак був призваний до лав Української армії і проходив регулярну службу у внутрішніх військах у м. Сімфереполі АР Крим.9 лютого 2014 року був мобілізований і на даний час служить в розвідці в місті Очаків.
Склалось так, що односельці, вчорашні друзі-школярі разом служать у розвідці в м. Очаків, разом складають плани на майбутнє (коли буде мирне небо). Хлопці говорять, що вони щасливі, бо поряд – міцне плече побратима, друга дитинства, а ще говорять, що вони навчились відчувати один одного навіть на відстані.


Олефір Віталій Миколайович
Народився 29 квітня 1978 року в селі Миколаївка. У вересні 1985 року Віталій пішов до першого класу Миколаївської ЗОШ І-ІІ ступенів. У 1985 році Віталій закінчив школу і вступив до Рівненського автотранспортного технікуму.
19 червня 1997 року юнак був призваний до лав Української армії, а прослуживши півтора року, 21 жовтня 1998 року звільнився в запас.
Після служби в армії Віталій вирішив пов’язати своє життя із військовою службою, тож у 2006 році підписав контракт і розпочав службу у Новограді Волинському.
У 2007-2008 році була перша ротація у Косово. Друга ротація у Косово була у 2013-2014 році. Повернувшись з Косово, відпочивши всього декілька днів, 9 травня 2014 року Віталій відбув у зону АТО. За фахом старший водій, Олефір Віталій виконував обов’язки начальника автомобільного складу ЗО-ї ОМБр.
У зоні АТО розпочав службу в селі Містки, потім Рубіжне, Слов’янськ село Красна Поляна, Луганськ, Донецьк, Лугутіно, Щастя…Виконував свій військовий обов’язок під Іловайськом, Дебальцевим. На даний час Олефір Віталій Миколайович проходить службу на місці постійної дислокації у Новограді Волинському.


Касянчук Дмитро Сергійович
Народився 26 травня 1996 року у с. Миколаївка. У 2002 році пішов до першого класу Миколаївської ЗОШ І-ІІ ступенів, а в 2011 році Діма закінчив дев’ятирічку і поступив до Млинівського ветеринарного технікуму, бо з малих літ любив тварин – завжди годував бездомних собак і котів. Але юнак не закінчив технікуму, бо вже на сході України розпочалася війна і він вирішив іти на контрактну службу. Отож у 2014 році, восени, Діма підписав контракт і розпочав свою військову кар’єру. Спочатку проходив військовий вишкіл на полігоні у населеному пункті Старичі, що у Львівській області. Здобувши фах механіка-водія, продовжив військову службу у Харківській області (смт. Чугуєво, село Вільховатка). На даний час Касянчук Дмитро виконує свій військовий обов’язок у званні сержанта поблизу Щастя.br /> --Хто, як не ми?! -- дали відповідь на перше запитанняbr /> --Хто, як не ми?! -- дали відповідь на перше запитання
» Вхід на сайт

» Пошук

» Календар
«  Май 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

» Архів записів

» Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz