В пам’ять про «Небесну сотню» 

В Богом обрану годину

З колін встала Україна –

На майдані юнь і люд в літах.

Весь майдан – єдине ціле,

Кожне серце під прицілом

І злітає синьо-жовтий стяг.

Боже! Ти хіба не бачиш?

Україна кров’ю плаче!

Став народ, немов дев’ятий вал.

Розверзлися пекла врата –

Брат в упор стріляє в брата,

Косить снайпер з даху наповал.

Піднялись народні лави

І від куль вже перші впали –

Лізе «Беркут», прикриваючись щитом.

Мирний натовп розганяють,

Президента захищають.

Осіняють батюшки майдан хрестом.

Ось вже сунуть бетеери,

Мов фашистськії «Пантери»,

А в майданівців лишень бензин в пляшках.

А вже ніч бере за очі.

Чи прийде кінець цій ночі?!

Ніч, неначе чорний хижий птах.

В небо душі відлітають –

Ангели їх зустрічають.

Убієнних всіх накрив вкраїнський стяг.

По всіх храмах служби служать,

Люд вкраїнський гірко тужить –

Вже «небесна сотня» в небесах.

учитель Миколаївської школи Любов Адамчук