Щось здригнулось в серці, ворухнулось в грудях,

Розлилась в душі тремка печаль,

Юністю війнуло, партою шкільною

Й поманило у безмежну даль.

Вже я там думками, де дзвінок сріблястий

Нас за парту, на урок скликав,

Де ще юний фізик, вчитель нежонатий,

Нас законів фізики навчав.

Лиш заплющу очі – всіх вас, рідних, бачу

На лінійці, в класі чи в саду.

І з болючим щемом, і з любов’ю в серці

Я на зустріч з вами, з юністю іду.

Я завжди думками лину в рідну школу,

Де найкращі люди на усій землі.

Ви – моя розрада. Ви – моя опора,

Рідні, дорогі мої учителі.

І коли у серці смуток обізветься,

Чи засяє радість сонцем золотим,

Я в думках вас кличу на сімейну раду

Всіх, таких до болю, рідних і близьких.

Дай вам, Боже, щастя справжнього, земного ... Читать дальше »

Шкільні роки. Хто не повертався подумки у рідну школу через багато років після того, як востаннє переступив шкільний поріг. Зустріч випускників. Як часто ми чекаємо їх, щоб повернутися за шкільну парту хоч на декілька хвилин, повернутися в дитинство, в юність. Часто, коли на душі хмарно, нам хочеться повернутися до школи, в дитинство. Бо як стверджує Ліна Костенко, -- Душа летить в дитинство, як до раю, Бо їй насправді добре тільки там. Саме така зустріч випускників, зустріч поколінь відбулася 14 лютого в Миколаївській школі. Дзвоник-трудівник покликав до школи випускників, які закінчили школу 10, 15, 20, 25, 30 років тому. Зрілі самодостатні чоловіки і жінки згадували шкільні роки, згадали тих, кого, на жаль, немає серед нас. Чудовий концерт підняв настрій усім присутнім. Випускники згадували шкільні роки, шкільні пустощі і витівки. А з яким захопленням, з іскринками сміху і радості в очах переглядали шкільні фотографії, намагалися вгадати себе на знімках. Теплим щирим словом згадал ... Читать дальше »